Як правильно:Користуватися маршрутником

Матеріал з Інциклопедії — вільної від здорового глузду енциклопедії
Перейти до: навігація, пошук
Мал. емблема «Як правильно».png

Як це робиться???
Стаття належить до простору посібників «Як правильно?» — посібників по усьому на світі.
Повернутися до головної сторінки

Вел. емблема «Як правильно».png

Користування маршрутником просте: аби отримати послуги перевезення від пункту «А» до пункту «Б», ви маєте зробити кілька простих дій. Ось вони:

  1. Чітко визначити пункт, з якого ви починаєте свій шлях [1].
    Маршрутка в теорії
  2. Визначити пункт призначення [2].
  3. Дізнатися номер маршрутного таксі, котре може вам допомогти здійснити переміщення; зпробувати по-пам'яті скласти до купи цифри, що становлять число номера маршрутки; якщо це вдалося — перейти до наступного пункту; якщо ні — повернутися до п.1.
  4. Зупинити маршрутне таксі відповідним спрямуванням руки [3].
  5. Зайти до салону автобусу,
  6. Якщо вам це накінець вдалося — візуально перевірити нявність вільних сидячих місць; якщо ні — спробувати розпочати все з п.1.
  7. Якщо сидячі місця наявні [4]— сісти на одне з них. Якщо ні — триматися за поручень та перевозитися стоячи.
    Маршрутка на практиці
  8. Дізнатися у водія маршрутки (або в кондуктора) вартість проїзду (ту суму грошей, яку ви маєте заплатити за користуванням водієм маршрутки); почувши: «Чи тобі повилазило? Їздять тут (епітет, звертання, метафора, гіпербола, епітет)» — прочитати написану на стіні засобу вартість проїзду в українських гривнях.
  9. Перевірити наявність у вас цих коштів. За відсутності — попросити зупитини засіб, почути про себе повну вичерпну характеристику від Вашого дня народження, відповісти — «Сам такий», і перейти до п.1, не забуваючи знову зорієнтуватися на невідомій Вам місцевості
  10. Заплатити відповідну суму — як варіант, дізнатися, що у кермувальника немає здачі, і що «Їздять тут — бля — олігархи!».
  11. Приблизно за 100—200 метрів до пункту призначення візуально визначити певний орієнтир (стовп, будинок, паркан, зупинку тощо) [5] — і, посилаючись на нього, голосно й чітко замовити зупинку.
  12. Якщо зупинка відбулася — вийти з салону.
  13. Якщо з якихось причин водій не зупинив транспортний засіб — сказати «Я шо — сильно тихо сказав?!». Можна при цьому додатково використати ненормативну лексику.
Вітаємо! Тепер ви можете вільно користуватись маршрутником!

Примітки[псув.]

  1. Для цього Вам знадобиться компас, карта, артилерійська бусоль, сокира чи саперна лопатка — зробити зарубку на дереві, паркані, чи лавці обладнаної зупинки. Усе це робиться, щоб потім можна було б знайти це місце
  2. Для цього слід писати окрему інструкцію: питання вельми важливе, в короткому обсязі однієї статті розкриття його не уявляється можливим
  3. При цьому не слід подавати сигнали, які могли б бути розцінені керманичем як «50 відсотків», чи «А не пішов би ти?»
  4. Мається на увазі не теоретична паспортна наявність місць, призначених для сидіння, а саме вільні місця на цей саме час у цьому саме транспортному засобі
  5. Слід пам’ятати, що не потрібно обирати в якості орієнтира
    • блондинку, бо у неї красиві довгі ноги
    • качку, що пропливає повз у канаві
    • отого от білого голуба
    • класненького пацанчика на скутері в червоних кросівках
    • інспектора на великій гарній машині з сиреною на даху
    • НЛО
    • Карлсона
    • Іншу маршрутівку