Щ

Щ (зв. шч) — 30 літера в українському алфавіті. Використовується для позначення звуку «шч». Є також в болгарській та російській мовах. Проте звуки, що дає Щ відрізняються.

• В болгарській «Щ» = шт. Ця буква використовується здебільшого для того, щоб позначити кількість чого-небудь у штуках, тобто 1 щ. болгарською — одна штука... Тому, коли бачите слово «щука» в болгарській — будьте уважні: це швидше за все штука, а не шчука.
• В російській мові первісне звучання Щ було однаковим з українським («шч»), але москалі вирішили повипендрюватися і вигадали нове звучання Щ — «шьшьшьшьшьшьшьшьшьшь». Згодом воно прижилося і стало літературним звуком.
• В інших мовах літери Щ нема, а шч і шт так і записуються.

Цікаві факти

• Літерою Щ можна відлякувати західноєвропейців.
• Щ походить від Ш^{[та невже?!]}!!!1
• При тому, що Щ дуже схожа на Ш, її ніколи не викидали з алфавіту для економії (як то було з Г і Ґ).
• В англійській транслітерації, для Щ використовується запис shch. А в німецькій для такого страшного звуку треба писати schtsch.