Західна Російська Республіка Чукотка

Матеріал з Інциклопедії — вільної від здорового глузду енциклопедії
(Перенаправлено з Чукотка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чукотка
Прапор Чукотки Герб Чукотки
Прапор Герб
Девіз: «Хай живе Великий Вождь чукотського народу Иґиґиґих Виргиргилелеєвич Карибардиєв!»
Гімн: «Ми паєдєм, ми памчімся...»
Столиця Анадидидидидир
Найбільше місто він же
Офіційні мови чукотська, ескімоська, евенська, чуванська
Етнос чукчі та інші народи Півночі
Державний устрій Димократія
 - Президента Иґиґиґих Карибардиєв
 - Прем’єр-міністр Юхануров
 - Начальник Рома Абрамовіч
 - Верховний шаман Кенні
Незалежність Від Московії 
 - Проголошення суверенітету 28 жовтня 2027 
 - Визнано Тодорщиною, Україною та КБР 
 - Приєднання до Казахстану 2040 
Площа
 - Загалом 721 481(більше, ніж Україна !!!) км²
 - Води (%) багато снігу %
Населення
 - оцінка 2017 р. 49 822 (більше, ніж у Княжичах !!!)
 - Щільність 0,07/км² (198)
Валюта сніг (❄)
Часовий пояс PETT (UTC+12)
Домен Інтернет .ru (це поки що)
Телефонний код +7 (це поки що)
Мент та ув'язнений.jpg

О НІ! Ця стаття мене образила!
Можливо вона ображатиме москалів росіян, комуністів, американців, сербів, китайців, євреїв, мексиканців, арабів, чукчів лиґ’ораветланів та особисто Нурсултана Абішевича. Тому про всяк випадок краще взагалі її не читайте.

«Однако...»
~ Иґиґиґих Карибардиєв про незалежність Чукотки
«Я вчора розмовляв з директором Чукотки, Він просив, а я налив йому в стаканчик водки. Ми дивились в мікроскоп строєніє генів, Я дивився на дівчат, а думав про оленів...»
~ Віктор Бронюк про чукотські реалії
«Мая твая не панімать!»
~ чукчі про сербів
«!%@#?%!»
~ серби про Ы

Чукотська Суверенна Держава (чук. Луораветланія, рос. Чукотскій автаномний окруґ) — ну дуууже холодна країна десь на півночі нашої безмежної Батьківщини. Заснована скаженими кроликами[1] у ХЗ році до нашої ери як резиденція Ктулху та названа на честь Чука Норріса. Батьківщина оленів та нерп.

Історія[псув.]

Спочатку була населена самими лише скаженими кроликами та Ктулху, якого у XIII столітті до нашої ери вигнали з Боянії[2]. Потім кролики покинули цей благодатний півострів, і на їх місце прийшли чукчі. А потім прийшли москалі і завоювали чукчів. За кілька десятиліть вона стала їм рішуче непотрібна, і вирішили її разом з Аляскою продати Штатам. Але американцям на Чукотці також було робити нічого. Але потім америкоси занайшли на Алясці нафту, а москалі на Чукотці — вугілля. А коли ще й золото знайшли, то чукчі вирішили відокремлюватися. Очолив повстання проти кремлівської хунти оленяр Иґиґиґих Карибардиєв.

Незалежність[псув.]

Рома Абрамовіч (ліворуч) та Иґиґиґих Карибардиєв (праворуч) захоплюють Анадирську міськраду (унизу)

Повстання розпочалося 7 жовтня 2027 року, і 28 жовтня того ж року Карибардиєв разом зі сподвижниками взяв Анадир і проголосив незалежність Чукотки. На референдумі більшість опитаних підтримали незалежність країни та президентську кандидатуру Карибардиєва. Новоутворену республіку визнали тільки Україна та Кеніґсберґська Балтійська Республіка, та й то виключно з принципу. Тим паче що на Чукотку претендували одразу Казахстан, Китай та Японія. Але чукчі одразу всім трьом дружньо показали жирного тюленя середнього пальця.

Державна символіка[псув.]

Иґиґиґих Виргиргилелеєвич власною персоною

Прапор[псув.]

Сучасний чукотський прапор вигаданий тим самим Карибардиєвим, який просто перевернув догори дриґом прапор України та додав білу смужку, щоб хоч щось було як у москалів.

Герб[псув.]

Ще не вигадали.

Гімн[псув.]

Ісконноне МП чукотський. Написаний видатним чукотським поетом Миколою Гоголевичем Бєльдиєвим.

Економіка[псув.]

Експорт[псув.]

Білий сніг продають африканцям, які п’ють з нього воду, а жовтий — китайцям, які використовують його у медицині. Іще трохи золотом підторговують.

Імпорт[псув.]

Закуповують дрова (бо ж у тундрі дерева не ростуть) та м’ясо (бо оленів шкода їсти).

Транспорт[псув.]

Олені (99,9% всього населення країни), їздові собаки та їздові москалі[3].

Фауна[псув.]

Мова[псув.]

У чукчів абетка виглядає майже як російська, тільки з апострофом:

А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё
Ж ж З з И и Й й К к Ӄ ӄ[5] Л л
Ԓ ԓ[6] М м Н н Ӈ ӈ[7] О о П п Р р
С с Т т У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч
Ш ш Щ щ Ъ ъ[8] Ы ы[9] Ь ь Э э Ю ю
Я я ’

Щоб довершити цю абетку, залишилося:

  • додати Ҕ і Ҧ (щоб зібрати усі дурнуваті літери з гачками);
  • Е замінити на Є, а Э — на Е;
  • И замінити на І, а Ы — на И;
  • викинути нахрін Ё та Ъ.

Усупереч поширеній думці, Ӑ, Ӷ та Ӹ — не чукотські (і навіть не абхазькі !!!) літери. Чукчі такою фігнею не страждають.

Релігія[псув.]

Шаманізм, анімізм, РПЦ та інша хрінь.

Є у чукчів іще одна релігія, мабуть, найдивніша від усіх, — марксизм-джедаїзм. Адепти цієї секти віри поклоняються нетлінним мощам Членіна, чотирьом великим святим — Карлу, Марксу, Фрідріху та Енгельсу, та пишуть білим по червоному ім’я верховного божества — Слави КПСС.

Культура[псув.]

Є. В обличчі народного художника Валерія Виквирагтиргиргина. Також поширена гра на бубнах та дримбі.

Спорт[псув.]

Безсумнівно є. Зимову олімпіаду можна хоч сьогодні проводити.

Чукотські інтернети[псув.]

Також є [1]. Але заходити туди не варто — існує ризик втрати мозку.

Національні свята[псув.]

0 січня — День заснування Чукотки скаженими кроликами.

2 лютого — День священної чукотської літери „Ы“.

27 лютого — День білого ведмедя.

25 квітня — День пінгвіна.

2 серпня — День оленя (і оленяра).

32 серпня — День народження Иґиґиґиха Карибардиєва.

7 жовтня — День Революції.

24 жовтня — День народження Роми Абрамовіча.

28 жовтня — День Незалежності.

Новий Рік — коли випаде перший сніг. Після настання Нового Року у чукчів тримісячний шабат: вони сидять у чумах, грають на дримбі, б’ють у бубон, їдять консервованих сибірських крокодилів та ждут рассвєта.

Майбутнє[псув.]

У 2040 році США нарешті перенесуть до Африки, а їх території та Чукотку Ктулху передасть до складу підконтрольної Казахстану Сибірської Народної Республіки, щоб протистояти китайсько-мексикансько-арабській загрозі на Американському континенті.

Підсумок[псув.]

Непогана країна, одначе.

Виноски[псув.]

  1. ↑ Чукчі називають їх онкілонами.
  2. ↑ Так, ті серби дійсно настільки суворі.
  3. ↑ Москаля запрягають у сани, а перед ним тримають причеплену на гачок вудочки пляшку водки — і він рухається у бік пляшки. Таким чином москаля можна розігнати до 99,9 км/год — це швидше за будь-якого оленя!
  4. ↑ Самі подумайте: щодня їдять м’ясо та рибу, вдягаються у натуральне хутро...
  5. ↑ Улюблена літера Ӄтулӄу. Позначає тупий америӄансьӄий звуӄ Q. Але Иґиґиґихові Виргиргилелеєвичу подобається.
  6. ↑ Навіть самі чукчі не знають, як „Ԓ“ звучить.
  7. ↑ Якути пишуть „Ҥ“, татари, казахи та киргизи — взагалі маразматичне „Ң“. Всі інші пишуть „Нг“. Вимовте „Н“ носом — почуєте „Ӈ“.
  8. ↑ Навіщо він взагалі існує, якщо разом з ним використовують апостроф?
  9. ↑ Священна для чукчів літера. 50% звучання чукотської мови становить „Ы“. Та й взагалі вона мала б стояти на початку абетки, проте якось не склалося.


Попередник:
Росія 		Чукотка
2027 — 2040 		Наступник:
ВБФР Казахстан
Попередник:
не було 		Під контролем скажених кроликів
? ст. — VII ст. 		Наступник:
Білорусь
Попередник:
Боянія 		Резиденція Ктулху
XIII ст. до н.е. — I ст. н.е. 		Наступник:
Німеччина



Отримано з https://uk.inciklopedia.org/index.php?title=Західна_Російська_Республіка_Чукотка&oldid=61338