Українська Церква Батька Тараса

Матеріал з Інциклопедії — вільної від здорового глузду енциклопедії
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вупс!   Можливо ви шукали Тарас?



Пречистий пренепорочний всесвятий великомученик Тарас дивиться на тебе…
«Та пішов козак понад морем,
Синє море грає;
Ой рад козак утопиться —
Море не приймає.
«Та прийми ж мене, синє море,
Жить у світі горе,
Горе жити на чужині
Бідній сиротині.»
~ До адептів

Українська Церква Батька Тараса (інші назви — Церква Свідків Пророка, Свідки Тараса, Церква Національного Пророка і Спасителя нашого товариша Тараса Григоровича ібн Мухаммада) — українська релігійно-політична організація, що діє на території українсько-мігрантського світу для поширення ідей поклоніння Батькові Тарасу та боротьби з кацапською українохвобією.

«Розбойники, людоїди
Правду побороли,
Осміяли твою славу,
І силу, і волю.

Земля плаче у кайданах,
Як за дітьми мати.
Нема кому розкувати,
Одностайне стати

За євангеліє правди,
За темнії люде!
Нема кому! боже! боже!
Чи то ж і не буде?»
~ Пророк. До характеристики Верховної Зради. Примітки на полях щоденника

Історія[псув.]

В допотопні часи древні українські мілітарні окупанти під страхом улупання бортков по дурній бошці забороняли канонічним ТМ віруючим русинам витрачати фольгу і рамки на ікони Тараса. Русины в окремій комірчині заквітчували кутка і прикрашали звичайного Тарасового пальтрета, вирізаного з «Ужгородської правди» чи «Красного Закарпатья», рушниками в наційональных Русиньскых колорытах. Відтіля і пішло.

Офіційне визнання[псув.]

Офіційно в Україні не зареєстрована як релігійна організація, фактично — є такою з 1990-х років (інші експерти називають датою заснування аж 1861 рік). Доки піонери читали в школі «Заповіт» і вчили дебелі уривки з «Гайдамаків», святості це не вельми додавало. А от коли вчорашні піонери поїхали в Чорончо, все саме й почалося.

Проведення культових заходів[псув.]

Місцями для богослужінь (мовою тарасівців — «тарасових вечорів» і «шевченкових днів») зазвичай є кабінети української літератури у школах, а також місця біля храмів (себто, монументів на шану Пророка) по всьому світу.

Оскільки кохати Україну найкраще з Філаделфії чи Чорончо, бо там є бензокольонка, славити Пророка теж краще з-за річки, з-за моря чи з-за океану. Сам Батько таку перспективку вбачав, і попереджав діток відповідно до власних передбачень:

«...І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!.. Якби взять
І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тойді оставсь би сиротою,
З святими горами Дніпро!»
~

Символ віри[псув.]

Служителі культу поєднують православну традицію зі своїми віруваннями, але замість Мойсея і Чебурашки Ісуса Христа шанують Тараса Шевченка як Спасителя Нації.

Пророк-Тарас, хоч і вбачав на можливість, проте, не одобряе подібного хамства:

«То сам собі Оце шукаю
Когось-то, з Ним щоб розмовлять,
Шукаю бога, а находжу
Таке, що цур Йому й казать.»
~ Сам Пророк про Оце Саме

Символіка[псув.]

«Кохайтеся чорноброві, та не з москалями,
Бо москалі лихі люде, роблять лихо з Вами»
~ Пророк за безпечний секс
  • Зараз десь під Полтавою вже розпочалося виготовлення ікон Кобзаря; планується налагодити їх масовий випуск в Стрию поряд із маґазином водомийних порохотягів та в Великому Глибочку під Тернополем, за озером одразу праворуч.
  • Священна книга — «Кобзар»; її не обов’язково читати, достатньо покласти на книгу праву руку і промовити слова полум’яної клятви: «…і побіжить кров ворожа… в синє море».
  • Поряд із християнськими віруваннями адепти мають вірити в Бога, Тараса, переселення душ у свиню, як заповідав Батько, Абощо, сірих сіромах [1], а також в пофіг і нафіг:
«Мені здається, я не знаю,
А люде справді не вмирають,
А перелізе ще живе
В Свиню Абощо та й живе,
Купається собі в калюжі,
Мов перш купалося в гріхах.
І справді так. Мені байдуже
За простих сірих сіромах,-
Вони і господом забуті!
Так що ж мені... »
~
  • До храму слід приходити з вимитими чередою та любистком ногами (накрайняк просто потоптавши босою ногою спориш, чебрець чи барвінок; ноги не витирати), у вишиванках, ґаптованих жовто-блакитними нитками; при цьому чоловіки мають закусувати нижньою щелепою вуса, а якщо їх нема, то набичувати брів, а жінки дивитися навкруги так, наче вона Катерина, що її занапастив [2] і покинув москальський федеральний імперський ахвіцер.
  • Вірші слід читати проникливо, низьким басом (для жінок альтом), із ненавистю в голосі до москалів, ляхів і німчури, так, наче у тебе після вчорашнього болить вся Україна, а сам ти Тарас на Каспії чи Йуля в качанівських застінках.
  • До постаменту Пророка можна просто класти оберемки чорнобривців, чи бойового вінка, але найґламурніше покласти скальпа клятого ляха, москаля чи німчури, того що «на Січі мудрий німець картопельку садить».
  • Ненавидіти слід москалів, жидів, ляхів, німчуру та інших ворогів (список див. нижче)

Священнії тексти[псув.]

Нуворишу Церкви слід молитися, як молився Тарас у Нагорній проповіді петербурзькій комірчині:

Царям, всесвiтнiм шинкарям,
I дукачi, i таляри,
I пута кутiï пошли.
Робочим головам, рукам
На сiй окраденiй землi
Свою ти силу ниспошли.
Менi ж, мiй боже, на землi
Подай любов, сердечний рай
I бiльш нiчого не давай!
Царiв, кривавих шинкарiв,
У пута кутiï окуй,
В склепу глибокiм замуруй.
Трудящим людям, всеблагий.
На ïх окраденiй землi
Свою ти силу ниспошли.
А чистих серцем — коло ïх
Постав ти ангели своï,
Щоб чистоту ïх соблюли:
Менi ж, о господи, подай
Любити правду на землi
I друга щирого пошли!
Злоначинающих спини,
У пута кутiï не куй,
В склепи глибокi не муруй.
А доброзиждущим рукам
I покажи, i поможи,
Святую силу ниспошли.
А чистих серцем? — Коло ïх
Постави ангели своï
I чистоту ïх соблюди.
А всiм нам вкупi на землi
Єдиномислiє подай
I братолюбiє пошли.
Тим неситим очам,
Земним богам-царям,
I плуги, й кораблi,
I всi добра землi,
I хвалебнi псалми —
Тим дрiбненьким богам.
Роботящим умам,
Роботящим рукам
Перелоги орать,
Думать, сiять, не ждать
I посiяне жать
Роботящим рукам.
Добросердим-малим,
Тихолюбцям-святим,
Творче неба й землi!
Долгоденствiє ïм
На сiм свiтi; на тiм…
Рай небесний пошли.
Все на свiтi — не нам,
Все богам, тим царям!
I плуги, й кораблi,
I всi добра землi,
Моя любо!.. А нам —
Нам любов мiж людьми.

А хто не в’їжджає,

Великеє слово?
Всі оглухли, похились
В кайданах-байдуже!
Ти смієшся, а я плачу,
Великій мій друже.
А що вродить з того плачу?
Богилова, брате…

Кляті вороги[псув.]

Деякі україноненависники, зайди й окупанти називають тарасівців сектою, що є образою усієї України.

Список клятих ворогів[псув.]

та інші

Див. також[псув.]

Виноски[псув.]

  1. Це щось із міфології Церкви
  2. Чи зґвалтував — ой людоньки, шо то є за біда на Вкраїні!
  3. Отак німота запалила
    Велику хату. І сім’ю,
    Сім’ю слав’ян роз’єдинила
    І тихо, тихо упустила
    Усобищ лютую змію.
  4. уже не живий)
  5. Не той, що в футболі полний ноль, а той, чий Указ
  6. див. п. Німчура
  7. Він тут ні до чого, але треба дати десь посилання на статтю про Троцького