Сергій Мухослин
| Сергій Іванович Мухослин | |
 Сергій Мухослин дивиться на тебе | |
| Ім'я при народженні | Сергій Сухомлин |
|---|---|
| Народився | 21 червня 1971 (52 роки) у м. Червоноармійськ |
| Місце проживання | Гуйва |
| Інші імена | Сергій Лисомлин |
| Рід діяльності | міський голова Житомира |
| Вага | (інформація прихована) тонн |
| Зріст | прибл. [math]\displaystyle{ 1,7*10^{-3} }[/math] км |
| Попередник | Дебой |
Сергій Іванович Мухослин — політик, міський голова, вуса та інші частини тіла міста Житомира із 2015 року, коли у результаті мердебою був усунутий попередній мер Дебой.
Зовнішній вигляд[псув.]
Зовні виглядає як середньостатистичний представитель такого типу людської істоти, який називаєтсья Сергій звичайний (Homo Sergays). Під час служби в армії (себто у військовому інституті) Сергію збрили вуса, через що він багато сумував, та волосся (див. фото).
Життєпис[псув.]
Народився у 1971 році у місті Червоножопськ Червоноармійськ (зараз — Ради-вилів), Рівненська область. Була собі така школа в цьому місті, в яку й пішов Сергій. Власне, інших шкіл в місті не було, тому саме там він ледь не взірвав кабінет хімії та заставив географа обертатись навколо глобуса — так всі його боялись через його характер. Тому його й назвали Мухослоном, однак Сергій Іванович зажадав, аби це прізвисько більш походило на його прізвище, тому й був обраний нейтральний варіант — Мухослин.
Прикінчивши школу, Сергій взявся за Житомирський військовий інститут. На нього не подіяло ні те, що йому збрили його вуса, яким було на той момент 21 рік, ні навіть те, що всі сміялись з його прізвища та казали на нього «Лисомлин». Сергій день за днем, підмішуючи (ми сподіваємось) снодійне у напої командирів, таки добився свого — зовсім скоро його з почестями випустили куди подалі, а вхід до інституту зашили тканиною, яка була передана керівництву інститута розташованою неподалік шкарпетковою фабрикою, що славиться найміцнішими у світі шкарпетками.
У 2015 році Сергія абсолютно чесно було обрано на посаду міського голови Житомира. Для початку, аби всі говорили, який він хороший мер, Сергій наказав міському тролейбусному управлінню прокласти лінію в Глибочицю та на мікрорайон Малікова. Асфальт при Мухослині повинен був перекладатись двічі на рік — на зимовий та літній. Іванович призначав заступників та звільняв їх зі швидкістю, з якою крутиться колесо огляду в міському парку. У кінотеатрі Мухослина цілодобово повинна була демонструватись політична реклама його партії. Міняти труби на нові щороку Сергію Івановичу здалось мало, тому він видав розпорядження замінити ще й будівлю водоканалу. Згодом місцеві жителі втомились від такого благоустрою, а чиновникам просто не залишалось часу брати чи давати хабарі, тому всього історія знає (цікаво, звідки?) три невдалі спроби усунути сабж з посади мера:
- мерДебой після того, як прийшов до тями після попереднього мордобою, намагався влаштувати новий, однак Мухослин зателефонував в приймальню Ктулху. Після цього Дебоя ніхто не бачив;
- були такі дні, коли Сергій Мухослин зникав з будівлі міськради (мабуть набирався сил для нових «звершень», шукав нові ідеї або жертви, або просто їздив на риболовлю на Гуйву), але жоден із претендентів на посаду не міг підібрати ключ до дверей Сергія;
- Йожик Женя теж хотів стати мером, але це вже зовсім інша історія, яку не хоче згадувати ані він сам, ані його особистий психолог.
Цікаві факти[псув.]
- Живе у смт Гуйва, яке славиться своєю психлікарнею. Можливо, саме через це вигідне сусідство, Сергій Мухослин і переїхав із Радивиліва, однак за неперевіреними даними, увесь персонал та пацієнти бажають якомога швидше переїхати. Хоча б у ту ж Глибочицю.