Русиньскый язык
|
Ета статїя напісана на русиньском, бардзе канонїчном(МП) языку. Не едїтуйте цу статїю, якшто вы не знаїте ёго! В протівнім разу вас обштраняють москальскым русиньскым матом, а такождє буквамы Ґ, Ё та Ы!
- «Ісконно русске ґекання — енто наша всё!»
- ~ Русины про всё
- ~ Русины про всё
- «ЫЫЫЫЫЫЫЫЫ!!!»
- ~ Русины про русиньскый язык
- ~ Русины про русиньскый язык
- «Гы!»
- ~ Жириновський про русиньскый язык
- ~ Жириновський про русиньскый язык
- «Да, нас мождно і так называты.»
- ~ Русини про руссскіх
- ~ Русини про руссскіх
- «Шо за хрінь?!»
- ~ Скажені кролики про Русиньскый язык
- ~ Скажені кролики про Русиньскый язык
- «Даёш второый штатскый язык на Україні — русиньскый язык!»
- ~ Русини у зверненні до ВВП
- ~ Русини у зверненні до ВВП
- «ŶŶŶŶŶŶŶŶŶ!!!»
- ~ Словаки про русинів
- ~ Словаки про русинів
Русиньскый язык — тото є хрінь язык закарпатьских сепаратистів русинів очерёдной Руси. На цой раз Карпатьской. Пошырёный в главных раёнах Закарпатьской области Україны. Пжедумав ёго хтото вїдомый од нехрїн дїлать штобы помучь канонічному (МП) народу, «псевдорусинам», зремиґати пшварт Україньской землї.
Гішторічьні факты[псув.]
Русиньскый язык — цо, як стверджують бїшенї вчёны сумєшь україньского і російского языков з пжемісю польского і мадярского языков, а такождє церквенославянізмув. Но цо тотална бжехня!!! Русиньскый язык — ето бардзе моцный славяньскый язычыщє от которого пушлы всї языкы на цілїм свїтї! Паскôльку Кыєвьска Русь разôвшытілася, русиньскый язык ся зошцоєрнив і ся пжедїлив на україньскый, білорускый і російскый/руштінскый (кнонічно(МП) — русскый) діалекты. Русскый язык, как ізвїстно, найхоснованїшый язык з цох діалектув і потому сôхранює канонїчність (МП). Україньскый і білорускый языкі — неканонїчнї зôвсїм!
Росшырїня[псув.]
На цой момент русиньскый язык не очень розшырїный. Єсть в-то Европі. В бульшости своїй в Словеньску, Мадярьску і Српску[1] Но носіёв ёго много серёд іміґрантов у захуднёй Евпропі. Однако, на русиньскому языку ся пжопозіціонує вести учёбу в школах і універсітетах в Карпатьскôй Руси. Но тото не є возждмозждным, бо нагла штрынюча Україньска держава не вызнає русинув і їхній язык канонїчными. К сожалїню, на русиньскый язык всїм плїваты, потому ёго мало кто знає.
Штруктура[псув.]
Базовый словарь суставляють російскы а україньскы слова з їх україньскым варіантом написаня. Бардзе такождє ся употжебляють лоані слова, же русиньскый язык заховав/зохавав з іншых языков, у основї европейскых. Ісчё русиньскый язык любить словеньскы а мадярьскы слова. Ґлобална штруктура русиньского языка положїна по словеньскôй схемі. Для русиньского языка моцно карактерны вкрай допотопны запозыченя і їхнє написаня, бо лексіка языка бардзе огранічена.
Особїностї[псув.]
Пôвно особїностей у русиньского языка. Он бардзо канонїчный(МП), на одмїну од україньского. На русиньском языку ся відуть пшецерьковнї пжоповідї в Карпатьской Руси, а всі русины, как вїдомо, — бардзо канонїчный народ.
Істчё нїкоторі особїнотсї[псув.]
Фонетіка русиньского языка пока неізвїдана. Відомо, што ся бардзо вшарто выкаристовують звукы Ô, Ё, Ґ та Ы, которы то є очень славяньскымі і канонїчнымі(МП).
Ґраматіка[псув.]

- Основна стаття цього розділу — Русиньскый язык/Ґраматіка.
Алфавіт[псув.]
Дальше вшистко єсть канонїчный(МП) алфавіт русиньского языка, напісаный кіріліцой:
А а | Б б | В в | Г г[2] | Ґ ґ[3] | Д д | Е е |
Ё ё[4] | Є є[5] | Ж ж | З з | И и | І і | Ї ї |
Й й | К к | Л л | М м | Н н | О о | П п |
Р р | С с | Т т | У у | Ф ф | Х х | Ц ц |
Ч ч | Ш ш | Щ щ[6] | Ы ы[7] | Ь ь | Ю ю | Я я |
Назвы всїх букв такождє очень канонїчнї.
Буква | Назва | Укр. транскріпція |
---|---|---|
А а | аы | аъи |
Б б | бы | бъи |
В в | вы | въи |
Г г | гы! | гъи |
Ґ ґ | ґы!! | ґъи |
Д д | ды | дъи |
Е е | еы | еъи |
Є є | єы | єъи (йеъи) |
Ё ё | ёы!! | йоъи |
Ж ж | жы | жъи |
З з | зы | зъи |
И и | иы | иъи |
І і | іы | іъи |
Ї ї | їы | їъи (йіъи) |
Й й | йы (ӹ) | йъи |
К к | кы | къи |
Л л | лы | лъи |
М м | мы | мъи |
Н н | ны | нъи |
О о | оы | оъи |
П п | пы | пъи |
Р р | ры | ръи |
С с | сы | съи |
Т т | ты | тъи |
У у | уы | уъи |
Ф ф | фы | фъи |
Х х | хы | хъи |
Ч ч | чы/чё | чъи/чьо |
Ш ш | шы | шъи |
Щ щ | щы/шьшьы | щъи (шчъи)/О, Боже... |
Ь ь | ААА!!! | м’який знак |
Ы ы | ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ!!! | ъи |
Ю ю | юы | юъи (йуъи) |
Я я | яы | яъи (йаъи) |
Такождє ся пжопонуть реформы алфавіту:
- Замїныты Е е на Э э;
- Замїныты Є є на Е е;
- Одпжавїты в дупу Г г, а всї слова писаты з Ґ ґ.
- Одпжавїты в дупу Щ, а всї слова писаты з шт, чт, стч а ці жд;
- Пжовернуты в алфавіт букву Ѣ, штобы была.
- Сотворїты Ô ô для пжыколу.
Ціль цох реформ — сдїлать русиньскый язык болїє канонічным(МП), как русскый;
Хоснує такождє русиньскый алфавіт на латїнїце:
Буква | Названє | Звучанє |
---|---|---|
A a | a | /ɒ/ |
Á á | á | /a:/ |
B b | bé | /b/ |
C c | cé | /t͡s/ |
Cs cs | csé | /t͡ʃ/ |
D d | dé | /d/ |
Dz dz | dzé | /dz/ |
Dzs dzs | dzsé | /d͡ʒ/ |
E e | e | /ɛ/ |
É é | é | /e:/ |
F f | ef | /f/ |
G g | gé | /g/ |
Gy gy | gyé | /ɟ/ |
H h | há | /h/ |
I i | i | /i/ |
Í í | í | /i:/ |
J j | jé | /j/ |
K k | ká | /k/ |
L l | el | /l/ |
Ly ly | el ipszilon | /j/ |
M m | em | /m/ |
N n | en | /n/ |
Ny ny | eny | /ɲ/ |
O o | o | /o/ |
Ó ó | ó | /o:/ |
Ö ö | ö | /ø/ |
Ő ő | ő | /ø:/ |
P p | pé | /p/ |
Q q | kú | |
R r | er | /r/ |
S s | es | /ʃ/ |
Sz sz | esz | /s/ |
T t | té | /t/ |
Ty ty | tyé | /c/ |
U u | u | /u/ |
Ú ú | ú | /u:/ |
Ü ü | ü | /y/ |
Ű ű | ű | /y:/ |
V v | vé | /v/ |
W w | dupla vé | |
X x | iksz | |
Y y | ipszilon | |
Z z | zé | /z/ |
Zs zs | zsé | /ʒ/ |
Етот алфавіт вшарте є построїн по мадярскому, который такождє є канонїчным(МП). Но тупї україньскі шпёціалісты утвїрждают, што нікакой з отох алфавітїв русиньского языка не є канонічным! Дыбілы!!!
Компутерна клавіатура[псув.]
Компутерна клавіатура русиньского языку є одобжена РПЦ в 1992 году послї того, как в 1991 24. авґуста моцні словацькы шпёціалісты на зло Українї їё сотворили.
Тота розкладка не судїржыть жабыєдну україньску шпеціфічну букву[8]. Но даже тоті буквы ся ізпользують. Абы набрати таку букву надубно:
- подумати, ці такі да надубно тоту букву вводити
- како то є так — швидко ся пудняти в Карпаты і прогорлати «Я русин был, єсмь, і буду!!!» і «Пусть жывуть славны Мадярьско і Русско, храни їх Боґ, і хай ся не закунчать дїньґы з Будапешту і Москвы!»
- сходити в церьков ко Дмітрію Сидору і спросити благословеня і ся ісповїдати, бо писати україньскыма літерамы для русина — страшный грїх
- єстлі сятый отець дав благословеня — мав вам дати шпеціалну чюдодїйну молитву, же по якуй как скажете: «Путіне-Боже, помілуй мя, как я грєшний єсть, і от правопісанія руссского отхожу, і букву <назва букви («і», «є» і т. п.)> раскольніцкую ввожу, то отпусті грєхі моі, і в русіни мя оставі!».
- по кунцю моленя, надубно на клавіатурї нажати тоту руссску букву, же україньска каракуля репжезентує («и» для «і», «г» для «ґ» і т. п.).
і нуждна буква ся появе!
Крітіка языка. Обвінувнєніє в неканонїчності(МП)[псув.]
Бїзтолкові україньскі шпёціалісты стчітають, што русиньскый язык — то не є пше язык! Они говорють, што то є только діалект україньского[9]. Но русиньскі шпёціалісты™ ето отрїцають і говорять, што якшто їх поддїржыт Русско, котора, на їх думку, стчітає русиньскый язык очень канонїчним, то тогды русинам буде стчястє, а україньцы ся обломять!
Поддїржка языка. Утвёржданє канонїчності(МП)[псув.]
- «Дайте, дайте мнї пїсен русиньскых!»
- ~ Любе про русиньскі пїсні
- ~ Любе про русиньскі пїсні
Русиньскый язык ужо пжызналы нїкоторі країны. Серёд них: Русско, Мадярско, Српско, Монґольско, Зімбабвійско і Дупско. Еті країны є очень вшисткопшартемоцнимы по мнїнїю русинов.
На етот момент найхорошішымы друзьямы русинов то є Мадярско і Русско, которы є такі добрыє, што аж готовы выдїляты дїньґы в поддїржку русиньского літературного языка, ёго кнїгопічятаня, ізучїня в шцколах, а такождє на оплату мітінґов.
АХТУНҐ![псув.]
Дальше вшарте є бардзо мочьна і канонїчна(МП)...
ДЕКЛАРАЦІЯ Русины на Словеньску не могли довгы рокы офіціално ужывати свій материньскый язык, розвивати го і довести вже до такой подобы, дабы ся го могли учіти діти в школах, дабы на нім могли быти выдаваны нивинкы, часописы і книжкы, жебы на нім мож было слухати высылая за радія і телевізії, жебы на нім грав русиньскый театер і т.д. Переважна часть Русинів не прияла адміністратівно нарядженый україньскый язык за свій материньскый. Але теперь, коли двері демократії, а тым і розвитку духовной културы ся отворили намного шырше, выникла можность направити тоту кривду, зроблену колись на Русинах, вернути їм назад їх материньскый язык і дати їм можность такого самого духовного розвитку, яку мають остатні народности Слованьской републікы. Тот довгочеканыйд день настав днась, коли можеме святочно выголосити: Тото наше выголошіня докладаме научно обоснованым і реномованыма лінґвістами підтвердженым описом ґрафічных, правописных і языковых норм і средств народного языка Русинів на Словеньску, основныма учебниками нашого языка, творами красной літературы і остатніма періодічныма і неперіодічныма выданями. Кодіфікація языка є єдным з основных знаків літературности каждого языка. Кодіфікованый русиньскый язык нам дасть можность доказати, же в нім є вшытко потрібне на выражіня думок, чутя і надій днешнёго модерного чоловіка, так як і в остатніх сучасных модерных языках. Пусть жывут Руско і Мадярско, храні іх Буг, та хай так дальше льюца рїкой дїньґы з Москвы та Будапешту! Братіслава, 27. януара 1995 року Коордіначный выбор Русиньской оброды: |
Пжыклады[псув.]
Ґімн всія Карпатьской Русі
Єштє Польска Русиньска нє зґінєла,
Кєды мы жывёми,
Чё нам обца пжемоць взєла,
Шаблє одбєрёми!
Марш, марш русиньскы...
Ат гішпанцов до індійскы,
За Москвы пжеводем
Землю нашей зробем!
Пжейдем Днїпр, пжейдем Волґу,
Будем поляками русинамы,
Дал нам Путін пжыклад вшартый,
Як всіх задовбамы!
Марш, марш русиньскы...
Ат гішпанцов до індійскы,
За Москвы пжеводем
Землю нашей зробем!
Як Мадярско послї нїмцев,
Землї пшварт прежремо,
Для отчізны, мы, спасеня,
В морі утонемо!
Марш, марш русиньскы...
Ат гішпанцов до індійскы,
За Москвы пжеводем
Землю нашей зробем!
Українець нє ошядзе,
Бо русины моцні,
Всїм капец тодї настане,
Пжажма пержемодзні!
Марш, марш русиньскы...
Ат гішпанцов до індійскы,
За Москвы пжеводем
Землю нашей зробем!
На то вшысткых єдны ґлосы:
Досыть той неволї!
Маєм канонічні мошті,
РПЦ поможе!
Марш, марш русиньскы...
Ат гішпанцов до індійскы,
За Москвы пжеводем
Землю нашей зробем!
Внїшнї канонїчнї сылкы[псув.]
- http://www.unipo.sk/public/media/11526/Rusinska_lexika.pdf
- http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_jazyk.html
- http://www.unipo.sk/public/media/13284/Súčasný%20rusínsky%20spisovný%20jazyk.pdf
- http://rue.wikipedia.org [10]
- http://www.holosy.sk/slovnicok
Смотрїть такождє[псув.]
- Карпатська Русь
- Дмітрій Сидор
- Русины
- Войско Русиньске моторове
- Нутуйвотека:Іспользуй русиньске
- Мопед
Прыміткы[псув.]
- ↑ Тотам русинув любять!!! ЫЫЫЫЫЫЫЫЫ!!!
- ↑ Не канонїчне
- ↑ Вшистко канонїчне(МП)
- ↑ Вшистко канонїчне(МП)
- ↑ Не канонїчне
- ↑ Не очень канонїчне(МП). Луче пісаты ШТ.
- ↑ Вшистко канонїчне(МП)
- ↑ Словаці знають, штототы буквы неісконні.
- ↑ От пшерсцоїрнї ідіоты!
- ↑ То є бардзо моцна і ісконна русиньска Вікіпедія!!! РПЦ учула молитвы!!!111один
Літери кирилиці |
||
---|---|---|
Творці | Кирило і Мефодій • Нурсултан Назарбаєв • Фіно-угорські племена • Ктулху | ![]() ![]() ![]() |
Сучасна слов’янська кирилиця | А • Б • В • Г • Ґ • Д • Ѓ • Ђ • Е • Є • Ё • Ж • З • Ѕ • И • І • Ї • Й • Ј • К • Л • Љ • М • Н • Њ • О • П • Р • С • Т • Ќ • Ћ • У • Ў • Ф • Х • Ц • Ч • Џ • Ш • Щ • Ъ • Ы • Ь • Э • Ю • Я | |
Старослов’янські літери | Ҁ • Ѹ • Ѡ • Ѻ • Ѣ • Ѧ • Ѫ • Ѭ • Ѯ • Ѱ • Ѳ • Ѵ | |
Вороги кирилиці | Latynka • Глаголиця | |
Дивіться також | Абхазька абетка • Російська абетка • Русиньскый язык |
![]() |
---|
Версія № 48900 Зміст: |