Нутуйвотека:Заповіт Духновіча
|
Ета статїя напісана на русиньском, бардзе канонїчном(МП) языку. Не едїтуйте цу статїю, якшто вы не знаїте ёго! В протівнім разу вас обштраняють москальскым русиньскым матом, а такождє буквамы Ґ, Ё та Ы!
Я хочу відїти вас, люде,
Тых, ради кого я живу.
Умру, та й фрац за ня забуде.
А днись на вас ся кличу, зву:
Уголосїться, русинове,
Котры готовы йти на смирть
За нашу віру, зимлю, слово,
Што убивавуть йих типир.
Нас украйинце зничтожавуть,
Пуд корінь ріжуть всьых живых.
Як вбранити ся — ни знаву…
Як удєднати ся уд них?!..
Ни так давно, в часы радянські,
И йих трощили мацкалї…
Забыли вто панове панські:
Днись нам они — фашисты злі.
Днись нас украйиниць грабує,
Културу нищить… А у них
Гийп украйинськый ни фунгує,
Свободолюбный дух утих.
За што такі сьме в Бога грішні,
Што вер нас в галицькый казан?!..
Нам треба жити окремішно
Уд паскудотных галичан.
Жива нинависть до чужинцьüв
Єднає вшыткых русинüв —
Нам у мерзотных украйинцьüв
Ни треба быти за рабüв.
Вбы серенча єдна на вшыткых,
Гет повганяйме прийшлякüв:
Здыймай ся, русине, на битку —
Так нам Духнович заповів.