Москалі
Матеріал з Інциклопедії
Москаль - міфологізована хохлами істота, що виконує функцію бабая для хохленят. Деякі дослідники появу москаля в хохляцькій уяві пов’язують з генетично закладеною потребою боротьби зі Злом. Однак, оскільки в хохлах також генетично закладений страх перед усяким Злом (злий зайчик, зла білочка, злий ховрашок та інші аццкі злі істоти), хохли витворили Зло, тобто Москаля, в уяві.
Москаль має вигляд напівлюдини напівведміду, з тупими та важкими зубами, великим ротом та в кепочці з цвєтком. Москаль ходить лишень з гармошкою. Бідний москаль (або ще москалюмпен) ходить з балалайкою. За переказами мудреців з етносу хохлинів, Москаль страшенно любить і вміє битися, однак варто хоча б кільком хохлинам зібратися докупи, як ціла армія москалів буде переможена.
Як переказуюють чародії хохлинів, з незапам’ятних часів між москалями та хохлами йде люта боротьба за життя, волю, віру та кілограм бульби-сінєглазки. Традиційно в цій боротьбі перемагав москаль, однак винні в цьому були турки, поляки, білоруси, ненці, бушмени, ямайці, інколи навіть гебрейці та оонці. А одного разу був винен Робін Гуд, що сходив до вітру у тому місці, де хохляцький атаман Пивницький міркував над стратегією захоплення оонівської бази із термоядерного синтезу. Пивницький підсковзнувся, впав, зі страху наклав у штани, пішов переодягатися. Коли повернувся - оонівська база вже перемістилася в новий вимір часу, позбававши таким чином Пивницького та всіх хохлів чергової знаменної перемоги.
Для хохлів, традицією є уживання слова "москаль" з супроводжуючим прикметником або іменником негативного чи підвищуючого забарвлення. Злий москаль, кляті москалі, москаль-чарівник та ін.
На відміну від хохлів, українці означають слово "москаль" як "житель Москви (Росія), нещасна урбанізована істота зі скаліченою мовою, яка метою життя поставила побудувати будинок хоча б кілометрах в 80 від околиці Москви". Синонімами до "москаль" правдивий українець, швидше за все, назве слова "московит", "ма-асквічь", "москалик", "козел", "понаєхалі тут" та ін.
