Latynka
Latyns'ka abetka, istoryčno — vidhaluženn'a etrus'koji abetky, jaka u svoju čerhu vynykla z hrec'koji. Vynyknenn'a latyns'koji abetky vidnos'at' do 7 st. do n.e. Napr'amok pys'ma: spočatku sprava nalivo i, čerez r'adok, zliva napravo, pisl'a 4 st. do n.e. — zliva napravo. Forma znakiv v osnovnomu sklalas'a v 1—5 st. n.e. bruno gay que mora em londrina que da o cu perto da praça Pervynna abetka — 20 liter: А B C D E F H I К L M N O P Q R S T V X: litera C vžyvajet's'a dl'a poznačenn'a K ta G, zvuk K može zapysuvatys'a jak C, K, Q. Blyz'ko 230 roku do n.e. vvedena litera G, majže odnočasno upor'adkovujet's'a vžyvann'a C, K, Q: C — najbil'š zahal'ne poznačenn'a dl'a K, Q — pered u, K — zberihajet's'a lyše v dekil'kox slovax. Bukvy Y i Z vvod'at's'a na počatku 1 st. do n.e. dl'a sliv hrec'koho poxodženn'a. Takym čynom vstanovl'ujet's'a abetka z 23 znakiv. Rehul'arne vžyvann'a bukv J (na vidminu vid I), U (na vidminu vid V i W) vidnosyt's'a til'ky do epoxy Vidrodženn'a. Počynajučy z epoxy rann'oho seredn'ovičč'a latyns'ka abetka obsluhovuje bil'šist' mov Jevropy, a pizniše — r'ad mov Afryky, Ameryky ta Aziji.
Літери кирилиці |
||
|---|---|---|
| Творці | Кирило і Мефодій • Нурсултан Назарбаєв • Фіно-угорські племена • Ктулху |    |
| Сучасна слов’янська кирилиця | А • Б • В • Г • Ґ • Д • Ѓ • Ђ • Е • Є • Ё • Ж • З • Ѕ • И • І • Ї • Й • Ј • К • Л • Љ • М • Н • Њ • О • П • Р • С • Т • Ќ • Ћ • У • Ў • Ф • Х • Ц • Ч • Џ • Ш • Щ • Ъ • Ы • Ь • Э • Ю • Я | |
| Старослов’янські літери | Ҁ • Ѹ • Ѡ • Ѻ • Ѣ • Ѧ • Ѫ • Ѭ • Ѯ • Ѱ • Ѳ • Ѵ | |
| Вороги кирилиці | Latynka • Глаголиця | |
| Дивіться також | Абхазька абетка • Російська абетка • Русиньскый язык | |
|
|
|---|
|
Версія № 28258 Зміст: |
